«Гетьманська булава»
Кожен з нас тримає таку частинку себе, яка завжди хоче все знати, особливо, якщо це стосується рідної країни і її минулого. Адже багато чого із попередніх років/десятиліть/століть ще до цих пір зберігається і пам'ятається в Україні. Найбільшою святинею козацтва вважалася корогва – прапор. Історія його почалася ще в часи Вишневецького (їхній рід зображував свої ініціали у вигляді зірки і півмісяця). Після загибелі легендарного Байди козаки продовжували використовувати його прапор. З часом зірка і півмісяць відпали, лишився білий хрест на малиновому тлі. Взагалі прапори шили з найдорожчих тканин та оздоблювали вишивкою і гаптуванням. Найчастіше золотом вишивали образ Покрови пресвятої Богородиці Діви Марії – заступниці козацтва, або козака з шаблею та мушкетом. У козацькому війську було три роди корогв (прапорів): - Корогви війська всього, - Полкові корогви, - Сотенні корогви. Найважливішу ознаку влади кошового отамана становила булава – палиця з горіхової деревини завдовжки 50-70 см зі срібною визолоченою кулею на кінці. Булава розкішно оздоблювалася, здебільшого смарагдами і перлами. На урочистих виступах гетьман тримав булаву в руці, а так булава лежала перед ним на столі, або за гетьманом її тримав гетьманський джура (слуга й помічник). Важливим атрибутом влади був бунчук — це держак із золотою кулею, на якій було підвішено кінське волосся як символ гетьманської влади. Символом влади судді була військова печатка. Нею утверджувалися всі офіційні документи Війська Запорозького, видані кошем: універсали, маніфести, привілеї, дипломатичне листування. Військова печатка – круглої форми, зроблена із срібла з зображенням козака у шапці з гострим кінцем, у "кафтане" з ґудзиками по грудях, з шаблею та порохівницею при боці, з рушницею через ліве плече. В документі 1671 року, крім булави, бунчука і печатки, до військових клейнодів прилічується ще "камышина", але яке вона мала значення, документ не пояснює. Символом влади військового писаря був срібний каламар, а відзнакою довбиша — литаври. Без ударів довбиша в литаври не могла розпочатись січова рада. Також хотілося б відзначити, що кожні п'ять років Голова Конституційного суду України вручає новообраному Президенту офіційні символи влади як знак інавгурації новообраного голови держави. Саме ці символи дійшли до нас ще з часів козаччини. Булава Президента України виготовлена з позолоченого срібла. Руків'я і верхівка Булави Президента України прикрашені декоративним орнаментом і оздоблені коштовним камінням. Футляр до Булави Президента України виготовлений з червоного дерева, прикрашений рельєфним зображенням малого Державного Герба України з жовтого металу. Прапор (штандарт) Президента України являє собою синє квадратне полотнище з зображенням у центрі золотого Знака Княжої Держави Володимира Великого (малого Державного Герба України). Полотнище обрамлене золотою лиштвою і прикрашене золотою бахромою. Древко Прапора (штандарта) Президента України дерев'яне, верхівка древка має форму кулі з онікса, яка оздоблена рельєфним накладним орнаментом із жовтого металу. Символи Президента України засвідчують спадкоємність багатовікових історичних традицій українського державотворення. Ось такі символи нам довірили козаки, щоб ми їх зберігали, ніколи не забували. Це справді те, що потрібно цінувати і навіть пишатися, адже це наше, рідне. Тільки б відчути всю важливість, тільки б не забути.
У майстерні ЛРКЗ «РБК ім.Т.Г.Шевченка» керівником зразкового колективу «Візерунок» Лузгіновим О.В. та керівником самодіяльного колективу «Лутугинські перлини» Новіковою О.Б. для учасників колективу було проведено годину корисної інформації та показове заняття з різьби по дереву «Гетьманська булава». На занятті була надана інформація про святині українського козацтва корогви (прапори), булаву, бунчук та інші атрибути гетьманськой влади давніх часів. Також була показана технологія виготовлення булави з дерева.
| 